Ukraine Winter Response Plan (October 2025 – March 2026)

Україна. План реагування впродовж осінньо-зимового періоду (жовтень 2025 - березень 2026)

ПЛАНУЄТЬСЯ НАДАТИ ДОПОМОГУ
1,7 млн
НЕОБХІДНО (ДОЛ. США)
277,7 млн
КЛАСТЕРИ
4
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
10
2025-2026 Дашборд Плану реагування на осінньо-зимовий період. Україна
17 Jul 2025
Open

Ціль

Забезпечити захист найбільш вразливих людей від холодних погодних умов упродовж осінньо-зимового періоду шляхом надання критично важливої багатосекторальної допомоги та послуг.

За Планом реагування упродовж осінньо-зимового періоду 2025–2026 років планується надати необхідну багатосекторальну гуманітарну допомогу понад 1,7 мільйона людей, у тому числі більш ніж 356 000 переміщених осіб та близько 1,3 мільйона непереміщених постраждалих від війни людей, упродовж осінньо-зимового періоду з жовтня 2025 року по березень 2026 року. Для цього реагування потрібно 277,7 млн дол. США.

У Плані представлені заходи, пов'язані з осінньо-зимовим періодом, передбачені у переглянутому Плані гуманітарних потреб і реагування (ПГПР) 2025 року. Заходи чотирьох кластерів, яким надається перевага, відповідають чотирьом стратегічним пріоритетам, затвердженим Гуманітарною командою країни (ГКК):

  1. підтримка найбільш вразливих людей у прифронтових громадах,
  2. підтримка евакуації людей,
  3. надання екстреної допомоги після обстрілів,
  4. надання гуманітарної допомоги найбільш вразливим внутрішньо переміщеним особам, у тому числі людям у місцях тимчасового проживання.

План призначений для проведення адвокаційних заходів, залучення ресурсів та координування з органами влади з питань готовності до осінньо-зимового періоду та реагування упродовж осінньо-зимового періоду. Там, де це можливо та доцільно, грошова допомога буде пріоритетним методом реагування взимку.

Для забезпечення гнучкості реагування відповідно до змін потреб у стратегії реагування враховуватимуться результати моніторингу та звітності, а також питання соціально-правового захисту. Пріоритетною інтегральною складовою реагування також буде надання своєчасної та відповідної інформації щодо заходів підтримки (та можливих змін).

Обсяг та пріоритети Плану

Для забезпечення цільового результативного реагування Планом реагування упродовж осінньо-зимового періоду 2025-2026 років передбачено вужчий обсяг підтримки, порівняно з попередніми роками. Згідно з керівними настановами Гуманітарної команди країни (ГКК), у Плані надається перевага життєво необхідним пов'язаним з осінньо-зимовим періодом заходам, зазначеним у переглянутому Плані гуманітарних потреб і реагування (ПГПР) 2025 року.

Реагування буде спрямоване на надання багатосекторальної підтримки найбільш вразливим групам постраждалих від війни людей, у тому числі людям похилого віку, людям з інвалідністю, дітям, які стикаються з підвищеними ризиками взимку через вплив погодних умов, ізоляцію та обмежений доступ до послуг.

На четвертий рік гуманітарного реагування після повномасштабного вторгнення Російської Федерації підтримка у сфері когенерації та забезпечення генераторами не включені до цього Плану, оскільки ці напрями координуватимуться у межах інших механізмів координації спільно з організаціями, які працюють у сфері відновлення та розвитку.

Як і у попередні роки, План здебільшого спрямований виключно на життєво необхідну допомогу упродовж осінньо-зимового періоду. Поточні життєво необхідні заходи у рамках Плану гуманітарних потреб і реагування, які реалізуються упродовж року, у тому числі заходи, які збільшуються взимку, не включені до цього Плану. Проте вони триватимуть, і звітність щодо їх виконання проводитиметься в межах ширшого реагування за ПГПР. Також ведеться робота для забезпечення доповнюваності гуманітарної допомоги та державних заходів підтримки упродовж осінньо-зимового періоду, щоб уникнути дублювання та забезпечити просування пріоритетної підтримки на основі чинників вразливості. Для забезпечення більш цільового реагування передбачається, що тісна співпраця з центральними та обласними органами влади сприятиме узгодженню гуманітарних заходів з пріоритетами органів влади.

Для проведення партнерами закупівель та завчасного розміщення запасів для своєчасного та результативного реагування необхідне своєчасне залучення ресурсів та швидке виділення фінансування.

Спроможності партнерів і механізми координації

Попри те, що обмеження ресурсів та брак фінансування ймовірно вплинуть на масштаби та обсяги допомоги, як порівняти з попередніми роками, партнери використовуватимуть досвід реагування, накопичений у попередні періоди. Зокрема, вони використовуватимуть наявні спроможності: персонал, який пройшов навчання, мобільні підрозділи, завчасно розміщені запаси, запроваджені модальності для підвищення обізнаності та механізми подання скарг та зворотного зв'язку для забезпечення потреб людей взимку. Місцеві НУО та об'єднання в місцевих громадах продовжать відігравати центральну роль у доставленні допомоги у прифронтових громадах та її розподілі безпосередньо людям, а також у проведенні оцінок потреб і координації заходів з місцевими органами влади. Міжнародні партнери доповнюватимуть ці зусилля, спираючись на свою технічну експертизу та надаючи керівні рекомендації щодо гуманітарних стандартів і врахування питань соціально-правового захисту, та забезпечуватимуть ширше операційне покриття. Для оптимізації цих напрямів також ключовими залишатимуться механізми координації та технічної підтримки, зокрема: підтримка Кластера координації та управління об’єктами розміщення ВПО; Технічна група Кластера водопостачання, санітарії та гігієни (ВСГ) з питань підтримки централізованого теплопостачання; рекомендації Кластера житла та непродовольчих товарів щодо покращення теплоізоляції.

Аналіз потреб упродовж осінньо-зимового періоду

План розроблено на основі наявних на момент підготовки даних та результатів аналізу , і він буде переглянутий для включення нової інформації, коли вона з'явиться.

Відповідно до Оцінки ризиків, пов’язаних із холодними температурами (REACH 2025–2026 Cold Spot Assessment), найбільше від холоду взимку потерпають райони на півночі та сході України вздовж лінії фронту та північного кордону (Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Сумська та Чернігівська області), та окремі райони в центрі країни . Мешканці цих районів зазнають впливу суворих зимових умов. Ситуація ще більше ускладнюється у випадку чинників підвищеної вразливості (зокрема, для літніх людей, людей з інвалідністю, домогосподарств з дітьми, очолювані одним із батьків, людей з хронічними захворюваннями, а також через значне пошкодження інфраструктури унаслідок продовження бойових дій та постійні авіаудари . Найбільш уразливими в зимовий період визначено п’ять районів уздовж лінії фронту та північного кордону — Краматорський район у Донецькій області, Богодухівський і Харківський райони у Харківській області, а також Сумський і Шосткинський райони у Сумській області. Це пов'язано з додатковими ризиками унаслідок екстремальних погодних умов. Хоча температура взимку на півдні та південному сході у Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях зазвичай вище, мешканці цих районів також вразливі через значні руйнування інфраструктури та обмежений доступ до основних комунальних послуг.

Вимушені переселенці у місцях тимчасового проживання — серед найбільш вразливих людей взимку. За даними нещодавнього моніторингу місць тимчасового проживання (МТП) , у майже 60 % з 1 500 МТП є прогалини упродовж осінньо-зимового періоду, у тому числі потреби у проведенні дрібних ремонтів систем опалення та котельних, а також брак опалювальних приладів та твердого палива.

Україна має одну з найбільших систем централізованого опалення у світі: майже половина родин, переважно в містах, користується послугами централізованого теплопостачання, а обігрів теплоносія проводиться за рахунок використання газу або вугілля . Кожна п’ята родина повідомляє про проблеми зі здоров’ям через низьку температуру в оселях, що свідчить про недостатню ефективність комунальних послуг теплопостачання . Через екстремально низькі температури можуть виникнути значні ризики для здоров'я людей, особливо для людей похилого віку, вимушених переселенців і людей з хронічними захворюваннями, які збільшуються через перебої тепло- та газопостачання.

Сільські домогосподарства, для яких тваринництво є джерелом засобів до існування, потребуватимуть підтримки у вигляді кормів для худоби в зимовий період, оскільки запаси кормів зменшилися на 23 % через скорочення сільськогосподарських угідь унаслідок бойових дій та низьку врожайність . Завдяки своєчасному забезпеченню кормами домогосподарства зможуть зберегти худобу, що, своєю чергою, сприятиме покращенню харчування, зміцненню стійкості та загальній продовольчій безпеці в осінньо-зимовий період.

Для розуміння прогалин реагування минулого року результати Оцінки ризиків, пов’язаних з холодними температурами, також були порівняні з даними моніторингу реагування упродовж осінньо-зимового періоду 2024-2025 років та аналізом складнощів гуманітарного доступу. За даними огляду було підтверджено, що надання допомоги залишається критично недостатнім у кількох районах із високим рівнем ризиків, зокрема на сході та півдні, через обмежений гуманітарний доступ і обмежені обсяги підтримки. Ці висновки враховувалися під час планування заходів на прийдешній осінньо-зимовий період. Головна увага приділятиметься усуненню прогалин у пріоритетних районах, де наявні комплексні чинники вразливості. Попри ґрунтовну базу даних для планування, системні прогалини щодо необхідної інформації все ще впливають на якість аналізу. Так, інформація щодо пошкоджень об’єктів теплопостачання у прифронтових громадах швидко втрачає актуальність, а доступ до надійних оперативних даних обмежений, особливо в важкодоступних районах і на окупованих територіях, де потреби, ймовірно, є найгострішими.

Завдяки останнім оцінками були визначені вразливі групи населення. Водночас потрібний більш докладний аналіз на рівні домогосподарств, у тому числі щодо стратегій подолання труднощів та застосування небезпечних або невідповідних методів опалення, що становлять безпосередню загрозу для здоров’я населення. Також необхідно провести більш детальний аналіз спроможностей місцевих органів влади та комунальних служб щодо надання підтримки впродовж осінньо-зимового періоду у найбільш постраждалих громадах. Це суттєво покращить координацію, допоможе ефективно забезпечити цільову підтримку та адаптувати підходи реагування до змін умов. Під час реагування також будуть враховуватися результати моніторингу ситуації, та основна увага приділятиметься районам, які не отримали достатньої підтримки, щоби забезпечити своєчасну та відповідну допомогу згідно з наявними потребами.

Індекс ризиків, пов’язаних із холодними температурами, у 2025-2026 роках за районами

Стратегія та модальності реагування

У Плані, порівняно з минулим роком, проведено більш ретельне визначення пріоритетів відповідно до чотирьох стратегічних напрямів у межах переглянутого Плану гуманітарних потреб і реагування. Значна увага приділяється забезпеченню багатосекторального реагування впродовж осінньо-зимового періоду, розробленого з урахуванням кожного пріоритету на основі визначених потреб. Для максимального використання обмежених ресурсів та результативного реагування необхідні ефективна координація, чітке узгодження перенаправлень для отримання підтримки та усунення дублювання заходів.

Як і в попередньому плані, допомога надаватиметься на основі вразливості, відповідно до чотирьох стратегічних пріоритетів забезпечення потреб під час осінньо-зимового періоду. Підтримка буде спрямована у першу чергу на людей, які наражаються на найбільші ризики. За оцінкою, допомоги взимку потребуватимуть 1,7 мільйона людей в Україні, 77 % яких знаходяться у прифронтових районах, а також у прикордонних громадах на півночі країни. Підтримка надаватиметься здебільшого найбільш уразливим групам людей поблизу лінії фронту, зокрема в областях із найскладнішими умовами взимку.

Більшість заходів Плану передбачена у секторах житла та непродовольчих товарів, а також водопостачання, санітарії та гігієни (ВСГ). Крім того, їх доповнюватимуть окремі заходи Кластерів охорони здоров’я та продовольчої безпеки та засобів до існування. На основі всебічного аналізу, проведеного кластерами, заходи у сфері координації та управління об'єктами розміщення ВПО інтегровані у програми Кластера житла та непродовольчих товарів.

Підтримка щодо евакуації населення впродовж осінньо-зимового періоду надаватиметься, як у районах, звідки проводиться евакуація, так і у районах переміщення — у центрі та на заході України — відповідно до потреб щойно переміщених осіб. Крім того, Кластери житла та непродовольчих товарів і координації та управління об'єктами проживання ВПО забезпечуватимуть потреби в опаленні найбільш вразливих переміщених осіб шляхом забезпечення паливом, непродовольчими товарами та зимовим одягом. Вони також надаватимуть підтримку щодо проживання та забезпеченням теплими речами та проводитимуть дрібні ремонти у місцях тимчасового проживання для задоволення потреб людей взимку. Стратегія локалізованого реагування буде особливо важливою у випадку реагування після обстрілів, у районах з обмеженою присутністю гуманітарних партнерів та в містах, де в органів місцевої влади не вистачає спроможностей для реагування.

У сфері охорони здоров'я пріоритет надаватиметься заходам відповідно до останньої Оцінки ВООЗ щодо ризиків упродовж осінньо-зимового періоду (WHO Winter Risk Assessment), з урахуванням також Оцінки районів з найнижчими температурами у 2025 році, проведеної REACH, та даних переглянутого ПГПР. Партнери у сфері охорони здоров'я координуватимуть планові заходи та підтримку у натуральній формі для захисту вразливих груп людей упродовж складних холодних місяців. Щодо підтримки засобами до існування, при плануванні враховувалися сезонні потреби людей. За основу були взяті оцінки, проведені Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), а також урядові дані, показники дистанційного моніторингу та управління (Remote Monitoring and Management), інформація щодо спроможностей партнерів, а також дані ПГПР 2025 року на рівні районів.

Географічні пріоритети Плану узгоджені з переглянутим ПГПР для всіх заходів, за винятком підтримки у сфері централізованого теплопостачання. Щодо останнього можливі зміни через непередбачуваність впливу обстрілів на інфраструктуру тепло- та електропостачання, а також ситуації у районах, які вважаються найбільш вразливими за результатами аналізу районів із найнижчими температурами.

Під час формування стратегії реагування та аналізу потреб для включення критеріїв вразливості центральними були питання у сфері соціально-правового захисту та підзвітності перед постраждалими людьми. Вони враховувалися для забезпечення локалізованої підтримки у містах та прифронтових громадах та з метою дотримання принципу «Не нашкодь». Кластери також адаптували рекомендації партнерам стосовно надання підтримки людям із груп ризиків на основі попереджень, результатів безпекових аудитів та перенаправлень для надання допомоги від партнерів у сфері захисту. Крім того, для підвищення обізнаності постраждалих людей будуть розроблені ключові комунікаційні повідомлення щодо реагування впродовж осінньо-зимового періоду. Цей процес координується Робочою групою з питань підзвітності перед постраждалими людьми у співпраці з різними кластерами. Розроблені повідомлення будуть направлені партнерам.

Подальше визначення пріоритетних груп людей, яким планується надати конкретні види підтримки, проводилось на основі секторальних оцінок, урядових даних та консультацій з партнерами. Стратегія реагування передбачає гнучкість підходів для адаптації Плану відповідно до змін потреб та появи нової інформації чи оцінок. Це також стосується впливу непередбачуваних обстрілів, які можуть відбуватися в районах, які не є пріоритетними за Планом гуманітарних потреб і реагування, зокрема в міських центрах. Під час таких заходів враховуватимуться аспекти соціально-правового захисту та оцінки спроможностей органів влади.

Як було зазначено урядом України, пріоритет надаватиметься стратегічній співпраці з гуманітарними партнерами щодо підтримки впродовж осінньо-зимового періоду. Для забезпечення адаптивності та оперативного реагування на місцях важливою буде посилення координації на обласному рівні та активна взаємодія з Операційними координаційними гуманітарними групами.

Модальності реагування: грошова допомога та підтримка у натуральній формі

Грошова допомога передбачена як основний спосіб реагування, що становить 58 % від загального обсягу реагування. Допомога в натуральній формі надаватиметься за потреби — залежно від характеру діяльності, функціонування торговельних закладів, типів допомоги, яким надають перевагу люди, чинників вразливостей людей, обмежень гуманітарного доступу та спроможності партнерів. Узгоджена сума переказу (19 400 грн на домогосподарство на шість місяців) розрахована для покриття значних витрат, зокрема для оплати за опалення та комунальні послуги. Вона надається у рамках заходів у сфері жита та непродовольчих товарів. Розрахунок проводився з урахуванням потреб у кілокалоріях, цін на паливо в зимовий період та рівня інфляції.

Для забезпечення ефективного та цільового надання допомоги, максимальної підзвітності перед постраждалими людьми та максимального використання ресурсів, проводитиметься усунення дублювання заходів партнерів за допомогою різних наявних механізмів та узгодженого обміну даними. Кластери житла та непродовольчих товарів і продовольчої безпеки та засобів до існування забезпечуватимуть усунення дублювання отримувачів допомоги у межах своїх програм допомоги взимку та заходів забезпечення засобами до існування, спираючись на досвід минулого осінньо-зимового періоду.

Узгодження суми переказу між секторами пов'язано з операційними та технічними складнощами через різницю в підходах до визначення груп людей, яким планується надати допомогу, та характер деяких послуг. Водночас там, де це можливо та доцільно, проводитиметься робота для узгодження суми.

Для переміщених осіб у місцях тимчасового проживання допомога в натуральній формі залишатиметься основною формою підтримки з огляду на складнощі (зокрема юридичні обмеження) щодо переказу грошових грантів юридичним особам-власникам власникам приміщень, складність моніторингу після надання допомоги та часті відмови з боку адміністрацій МТП приймати грошову допомогу.

Вітається доповнення стандартних заходів за Планом гуманітарних потреб і реагування, у тому числі збільшення виплат у межах чинних модальностей грошової допомоги, коли основні потреби вже було забезпечено. У деяких випадках, спиняючись на практику грошової допомоги минулих років, багатоцільова грошова допомога та підтримка на осінньо-зимовий період будуть об'єднані в одну суму виплати, щоб зменшити фрагментацію. Ці підходи будуть й надалі розроблятися у співпраці з Робочою групою з надання грошової допомоги та Кластером житла та непродовольчих товарів, із використанням секторальних перенаправлень для отримання допомоги, де це можливо.

Операційні обмеження

Операційні обмеження пов'язані з обмеженим фінансуванням, нестабільним гуманітарним доступом і непередбачуваністю бойових дій, які можуть впливати на кількість людей, які отримують допомогу в пріоритетних районах. У попередні роки затримки з виплатами впливали як на своєчасність, так і на обсяги надання допомоги. Наразі ситуація ще більше ускладнюється через скорочення фінансування, що вже позначилося на операційній спроможності кількох партнерів. Продовжиться робота над мінімізацією впливу цих обмежень, наскільки це можливо. Водночас для забезпечення реагування відповідно до змін умов, у тісній співпраці з партнерами проводитиметься моніторинг заходів.

Розподіл людей, яким планується надати допомогу під час осінньо-зимового періоду, за кластерами

Стратегічний пріоритет № 1. Підтримка найбільш вразливих людей у прифронтових громадах

Значний обсяг заходів Плану спрямований на забезпечення підтримки найбільш вразливих людей у прифронтових громадах. Метою багатосекторального реагування є зменшення впливу холодних зимових умов на найбільш вразливих людей.

Партнери кластера житла та непродовольчих товарів утеплятимуть приміщення, які не відповідають необхідним вимогам для проживання, завдяки утепленню стель і стін, встановленню енергоефективних вікон і дверей, а також ремонту внутрішніх систем опалення — з метою задоволення нагальних потреб у житлі та теплоізоляції для понад 940 000 людей. Домогосподарства також отримають індивідуальні комплекти, зокрема ковдри, зимовий одяг і постільні речі, а також підтримку з опаленням, зокрема тверде паливо, обігрівальні прилади або грошову допомогу на оплату комунальних послуг. Грошова допомога надається в пріоритетному порядку там, де працюють і доступні торговельні заклади. Допомога в натуральній формі надається лише тоді, коли грошова підтримка є недоцільною.

У рамках підтримки систем централізованого опалення Кластера водопостачання, санітарії та гігієни пріоритет надаватиметься допомозі найбільш вразливим людям у містах і селищах міського типу поблизу лінії фронту або в районах із підвищеним ризиком обстрілів і складними зимовими умовами. У першу чергу здійснюватимуться аварійні ремонти, постачання необхідних матеріалів і впровадження резервних систем для централізованого опалення, особливо в районах, де інфраструктура зазнала пошкоджень. Заходи реагування впроваджуватимуться відповідно до наявних потреб, зокрема щодо заміни пошкоджених труб, клапанів, котлів або насосів. Серед рішень передбачено встановлення сонячних панелей, а у виняткових випадках — резервних генераторів з конверторами для забезпечення електропостачання та буріння свердловин для водопостачання. Серед пріоритетних областей, відповідно до географічних пріоритетів ПГПР, — Донецька, Сумська і Харківська області. У зв’язку з поєднанням кількох факторів ризику, пріоритет буде надано Краматорському району (Донецька область), Богодухівському та Харківському районам (Харківська область), а також Шосткинському і Сумському районам (Сумська область). Підтримка надаватиметься підприємствам теплокомуненерго у прифронтових та прикордонних районах для допомоги найбільш вразливим людям. Понад половину заходів у сфері централізованого теплопостачання планується надати мешканцям прифронтових районів.

Крім того, для доповнення підтримки найбільш уразливим домогосподарствам буде надано засоби існування та медичні послуги. За даними нещодавньої спільної оцінки ФАО і ВПП, понад 82 % домогосподарств, які займаються сільським господарством, споживають власну продукцію, зокрема молоко, яйця та м’ясо. У першу чергу корми для тварин будуть надаватися найбільш вразливим сільським домогосподарствам, для яких тваринництво є основним джерелом забезпечення засобів до існування. Завдяки цій підтримці допомогу отримає близько 46 000 найбільш вразливих переміщених і непереміщених людей, з урахуванням гендерних, вікових особливостей та наявності інвалідності. Це становить 7 % компоненти підтримки сільськогосподарськими засобами до існування у переглянутому Плані гуманітарних потреб і реагування для забезпечення вразливих домогосподарств продуктивними активами. Завдяки цій підтримці домогосподарства зможуть покращити харчування, що сприятиме й загальній продовольчій безпеці в осінньо-зимовий період. Грошова допомога є пріоритетною формою підтримки, оскільки завдяки їй родини можуть купувати відповідні корми на місцевих ринках, які відрізняються залежно від регіону та кліматичних умов.

З метою зниження ризиків для здоров’я, пов’язаних із впливом низьких температур, необхідна допомога у сфері охорони здоров'я взимку буде включати насамперед діагностику та лікуванні гострих респіраторних інфекцій (ГРІ), обморожень і супутніх ускладнень у районах із підвищеними ризиками. У цих районах через низькі температури може збільшитися вразливість мешканців, які вже стикаються з перешкодами при отриманні необхідної допомоги. А суворі погодні умови ще більше ускладнять наслідки перебоїв основних послуг. Підтримка включатиме послуги мобільних виїзних бригад, забезпечення основними лікарськими засобами та засобами діагностики, а також засобами для лікування випадків із тяжким перебігом захворювань. При наданні послуг пріоритет надаватиметься людям похилого віку, людям з хронічними захворюваннями або інвалідністю, вимушеним переселенцям, зокрема в Донецькій, Запорізький, Сумській, Харківській, Херсонській та інших прифронтових областях. Медичні послуги здебільшого надаватимуться у формі підтримки в натуральній формі для комунальних закладів охорони здоров’я в координації з обласними департаментами охорони здоров’я.

Стратегічний пріоритет № 2. Підтримка евакуації людей

Евакуйовані з прифронтових громад стикаються з ризиками втрати доступу до необхідних послуг. Люди у МТП стикаються з невідповідними умовами для проживання та перенаселеністю, а низькі температури ще більше ускладнюють ситуацію. Для забезпечення невідкладних потреб мешканців у МТП і транзитних центрах будуть завчасно розміщені теплі речі, набори для утеплення та інші непродовольчі товари, а також передбачено підтримку щодо опалення. У місцях тимчасового проживання залежно від рівня потреб і вразливості мешканців також буде надано підтримку щодо проведення дрібних ремонтів систем опалення та/або індивідуальних котелень. Залежно від роботи торгівельних закладів, гуманітарного доступу та спроможностей партнерів допомога надаватиметься як поєднання грошової допомоги та допомоги в натуральній формі.

З метою забезпечення надання підтримки гуманітарні партнери тісно співпрацюватимуть з адміністрацією МТП та місцевими органами влади щодо визначення особливих зимових потреб евакуйованих, перенаправлення людей для отримання відповідних послуг, а також моніторингу змін стосовно вразливості людей. Для визначення пріоритетів будуть використовуватися щоквартальні звіти, підготовлені за результатами Моніторингу місць тимчасового проживання, де представлені дані щодо демографічної структури, відповідності правовому статусу та багатосекторальних потреб у МТП, включно з питаннями, пов’язаними з осінньо-зимовим періодом. Ці дані доповнюватимуться інформацією про вразливі групи людей, технічні оцінки на місцях, аналіз потреб, зокрема у випадках низьких температур в приміщеннях і незадовільного стану інфраструктури. Крім моніторингу місць тимчасового проживання також проводитиметься відстеження та координація евакуації для забезпечення своєчасного багатосекторального реагування. Партнери, які працюють у сфері захисту, забезпечать застосовування критеріїв вразливості та своєчасне перенаправлення людей для отримання підтримки.

Дотримуючись принципу «не нашкодь», партнери здійснюватимуть оцінку ситуації в прифронтових районах і надаватимуть пріоритет наданню допомоги в населених пунктах, які приймають велику кількість переміщених осіб, порівняно з тими, звідки відбувається масова евакуація мешканців.

Стратегічний пріоритет № 3. Надання екстреної допомоги після обстрілів

Через обстріли об’єктів тепло- та електропостачання та блекаути посилюється вразливість громад до зимових морозів, що створює небезпечні умови, особливо для літніх людей, людей з інвалідністю та родин з дітьми, зокрема тих, які очолює один з батьків. Реагування на подібні надзвичайні ситуації буде спрямоване на швидкі життєво необхідні заходи забезпечення потреб в опаленні з урахуванням сезонних потреб і ризиків, запобігання захворюванням, пов’язаним із переохолодженням, та забезпечення безперервності основних послуг.

Для задоволення невідкладних потреб людей щодо проживання та утеплення, крім заходів у сфері житла та непродовольчої допомоги в межах переглянутого ПГПР на 2025 рік, планується завчасно забезпечити запаси зимових непродовольчих товарів та приладів для опалення. Це включає теплий одяг, ковдри, паливо та обігрівальні прилади для зменшення ризику переохолодження. Залежно від умов на місцях та гуманітарного доступу, допомога надаватиметься у натуральній формі. Водночас для підтримки відновлення місцевих громад там, де це доцільно, надаватиметься грошова допомога.

Для відновлення теплопостачання вразливим групам населення, особливо в містах і густонаселених районах, у разі пошкодження систем централізованого теплопостачання унаслідок обстрілів, екстрена допомога включатиме швидкі ремонтні роботи та альтернативні засоби енергозабезпечення — зокрема генератори або прилади на сонячних батареях. Ці заходи мають на меті якнайшвидше покращити умови для проживання та зменшити ризик вторинного переміщення. Через динамічний характер бойових дій проводитиметься постійна оцінка пошкодження інфраструктури теплопостачання, як на початку, так і впродовж осінньо-зимового періоду.

Стратегічний пріоритет № 4. Гуманітарна допомога найбільш вразливим внутрішньо переміщеним особам, зокрема у місцях тимчасового проживання

Переміщені особи, зокрема ті, хто нещодавно був змушений залишити дім (протягом останніх трьох-шести місяців), а також найбільш уразливі люди, що проживають у місцях тимчасового проживання та в непридатному житлі, стикаються з підвищеними ризиками взимку через неналежний стан житлових приміщень, погану теплоізоляцію та обмежений доступ до основних послуг.

Близько 31 000 людей у МТП (44 % від загальної кількості людей, що там проживають) отримають підтримку у вигляді ремонту систем опалення, технічного обслуговування та забезпечення паливом. Допомога надаватиметься в межах комплексного, територіально орієнтованого підходу у тісній координації з місцевою владою та місцевими неурядовими організаціями. Під комбінованим підходом мається на увазі поєднання допомоги в натуральній формі та грошових виплат, що забезпечить своєчасне реагування, відповідне до наявних потреб, та посилить координацію і сталість заходів реагування.

Планується забезпечити послуги у сфері водопостачання та санітарії у МТП шляхом екстреної підтримки інфраструктури централізованого теплопостачання. Це дозволить покращити умови більш ніж у половині таких МТП (55%), де використовуються централізовані системи гарячого водопостачання, — що є особливо критичним у регіонах із високим ризиком повторних перебоїв енергопостачання.

Моніторинг та звітування

Для забезпечення ефективності та результативності заходів, а також адаптації реагування до нагальних потреб, кластери координуватимуть моніторинг багатосекторального зимового реагування на 2025–2026 роки. У міру надходження інформації до аналітики включатимуться додаткові дані. Терміни моніторингу та звітності варіюватимуться залежно від типу реагування. Наприклад, для забезпечення своєчасної реалізації технічне обслуговування та ремонт систем централізованого опалення розпочнуться в червні, а закупівлі дров і вугілля — вже у липні.Загалом підготовчі заходи, включно із закупівлею та попереднім розміщенням допомоги, мають розпочатися у липні, щоб забезпечити повну оперативну готовність до жовтня, коли зазвичай починаються зимові холоди, і триватимуть до березня. Такі підходи базуватимуться на досвіді попередніх циклів і передбачатимуть гнучкість у графіках звітності для оперативного корегування та мобілізації ресурсів.

Для відстеження реалізації плану та виявлення прогалин щомісяця публікуватиметься Спільна інформаційна панель (дашборд) щодо зимового реагування для адвокації й залучення ресурсів. Нижче наведені секторальні плани моніторингу та звітності, які увійдуть до цієї панелі.

Моніторинг діяльності Кластера житла та непродовольчих товарів і Кластера координації та управління об’єктами розміщення ВПО (місцями тимчасового проживання) координуватиметься спільно в межах чинної структури Плану гуманітарних потреб та реагування, із поступовим переходом усієї звітності до Кластера житла та непродовольчих товарів до 2026 року. Основні інструменти моніторингу включають: моніторинг МТП (у співпраці Кластера координації та управління об’єктами розміщення ВПО з REACH), трекер щодо евакуації та нових переміщень, партнерську звітність через платформу ActivityInfo, а також системи SIDAR і RAIS+ для усунення дублювання та аналізу покриття. Для забезпечення рівного доступу людей до допомоги проводитиметься розподіл даних за віком, статтю, місцем проживання та наявністю у людини інвалідності . Гендер, вік та наявність інвалідності інтегруватимуться протягом усього процесу моніторингу, відповідно до принципів захисту та підзвітності перед постраждалими людьми.

Про послуги, пов’язані з централізованим опаленням, включно з ремонтом і технічним обслуговуванням, звітуватимуть через ActivityInfo. Їхнє виконання та ефективність контролюватиметься шляхом проведення моніторингу на місцях, який здійснюватимуть незалежні сторони та місцеві партнери. Моніторинг реагування на потреби найбільш уразливих груп людей — на основі аудитів безпеки та попереджень Кластера з питань захисту — проводитиметься через механізми зворотного зв’язку з громадами, інформантами та відвідування місць надання допомоги.

Діяльність у сфері засобів до існування відстежуватиметься за допомогою структури моніторингу заходів ПГПР відповідно до вимірюваних індикаторів. Зібрані через платформу дані аналізуватимуться для підготовки інформаційних матеріалів, які надаватимуться зацікавленим сторонам із висвітленням досягнень, прогалин і пріоритетів для проведення адвокації відповідно до змін ситуації.

Звітність і моніторинг допомоги у сфері охорони здоров’я проводитимуться у межах щомісячної звітності за форматом 5W. Тренди госпіталізацій, пов’язаних із впливом холодних температур, відстежуватимуться у координації з партнерами та обласними департаментами охорони здоров’я. У межах моніторингу після надання допомоги проводитиметься оцінка використання й ефективності наданих товарів медичного призначення. Тренди матриці відстеження переміщення МОМ DTM, а також дані про інциденти, під час яких постраждали заклади охорони здоров’я, медичні працівники та пацієнти (ВООЗ SSA), а також звіти з питань гуманітарного доступу УКГС ООН зіставлятимуться з даними партнерів для внесення змін у реагування та визначення вразливих груп людей й закладів, які потребують термінової підтримки.

Операційна гнучкість до змін у потребах

Зміни до гуманітарного реагування вноситимуться в режимі реального часу — на основі аналізу гуманітарного доступу, переміщень населення, отриманих повідомлень, безпекових аудитів, направлень від Кластера з питань захисту та перебоїв основних послуг. Завчасні підготовчі заходи, включно з завчасним розміщенням запасів, комплектів для термінових ремонтів і матеріалів для утеплення, дозволять оперативно реагувати на ескалацію та обстріли. Координація з обласною та місцевою владою сприятиме узгодженню ролей, пріоритетів і цільових груп, а якісний моніторинг, надання актуальної інформації, поширення комунікаційних повідомлень, механізми зворотного зв’язку і обмін даними забезпечать гнучке планування та своєчасне коригування заходів. Оцінки пошкоджень об’єктів теплопостачання проводитимуться для конкретних випадків для розроблення відповідних проєктів Кластера ВСГ у надзвичайних ситуаціях протягом усього осінньо-зимового періоду. Партнери забезпечуватимуть наявність запасів на випадок надзвичайних ситуацій, надаватимуть мобільні послуги там, де стаціонарні потужності недоступні, і постійно відстежуватимуть рівень вразливості, зростання ризиків і прогалини за допомогою місцевих механізмів та платформ обміну даними й координації.

Також ведеться робота з посилення співпраці з українськими установами та організаціями у сфері розвитку, зокрема щодо спільного реагування в енергетичному секторі і підтримки сталої інфраструктури, які можуть виходити за межі цього Плану.

References

  1. Суттєвим пробілом аналізу є вплив відключень електроенергії та обсягів пошкоджень енергетичної інфраструктури, які необхідні для визначення пріоритетів реагування для підтримки найбільш вразливих людей у містах, селищах міського типу та сільських громадах.
  2. Параметри індексу ризиків, пов’язаних із холодними температурами, включають низькі температури, щільність населення, наявність вразливих груп (наприклад, переміщених осіб, літніх людей і дітей), а також меншу спроможність реагування через пошкоджену інфраструктуру.
  3. Спроможності людей долати труднощі оцінювались з урахуванням частоти спричинених бойовими діями інцидентів, пошкодження інфраструктури та перебоїв послуг централізованого теплопостачання.
  4. 17 раунд Моніторингу МТП, проведеного Кластером координації та управління об'єктами проживання ВПО та REACH.
  5. ACAPS: Energy infrastructure attacks: outlook and impact during 2024–2025 cold season (September 2024).
  6. Kyiv International Institute of Sociology, UNICEF: Analytical Report on the Results of the Field Survey of Ukrainian Citizens who Receive Heat and Hot Water (June 2025).
  7. Останні дані за посиланням Державна служба статистики України та Миколаївський національний аграрний університет.