СП 1. Гострота потреб, потрібна і запланована (першочергова) допомога
“Це наш дім, і ми будь-що хочемо тут залишитися, але жити тут зараз дуже важко. Крамниці не працюють, запаси майже скінчилися, а через обстріли все більше домівок зруйновано. За таких умов кожне доставлення допомоги, чи то продукти, чи ліки, чи засоби гігієни, — це можливість прожити ще один день. Завдяки гуманітарним партнерами ми отримали те, що нам вкрай необхідно, і за це ми безмежно вдячні", — каже пані Лілія з сільської громади на Херсонщині.
Огляд потреб
Очікується, що у 2026 році у межах Стратегічного пріоритету 1 гуманітарної допомоги потребуватимуть 3,1 мільйона людей, які проживають у межах до 50 кілометрів від лінії фронту чи північного кордону в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Ці громади стикаються з найбільш значними та гострими гуманітарними потребами унаслідок тривалого впливу бойових дій та системної деградації життєво важливих послуг.
Гуманітарні потреби поблизу лінії фронту зумовлені насамперед безпосереднім впливом бойових дій, що призводить до постраждалих серед мирних жителів, переміщення мешканців, а також фізичних і психологічних травм, масштабних руйнувань, втрати житла та майна й пошкодження критичної інфраструктури, а також подальшого колапсу основних послуг, зокрема у секторах охорони здоров’я, водопостачання, енергетики, освіти, соціального забезпечення, продовольства та сільськогосподарського виробництва. Унаслідок цього найбільш вразливі групи людей залишаються без критично необхідної підтримки. Обмеження гуманітарного доступу, складні зимові умови та загальна небезпека лише загострюють ці проблеми.
Найбільше потерпають вразливі групи людей, які часто виїжджають останніми та, відповідно, залишаються без підтримки родини. Люди похилого віку та люди з інвалідністю стикаються з підвищеними ризиками через обмежений доступ до медичної допомоги та соціальних послуг, а також додаткові бар’єри для безпечної евакуації. Жінки та дівчинки стикаються з більшими ризиками гендерно зумовленого та пов’язаного з конфліктом сексуального насильства (СНПК). Вони також стикаються з перешкодами щодо отримання послуг у сфері здоров’я матері та дитини та послуг у сфері репродуктивного здоров’я. Діти та підлітки страждають від глибоких психологічних травм та переривання навчання. Вимушені переселенці у прифронтових населених пунктах живуть у вкрай складних умовах і під загрозою повторного переміщення.
Потреби у сільських районах і міських центрах також відрізняються: містяни більш вразливі через постійні перебої основних послуг, таких як централізоване опалення, водо- та електропостачання, що є наслідком цілеспрямованих обстрілів, зокрема медичних закладів і закладів освіти. До цього додається вплив інфляції, незмінність або зниження доходів домогосподарств, унаслідок чого складніше придбати товари та послуги першої необхідності. Натомість сільські громади стикаються з глибшими структурними проблемами через пошкоджену інфраструктуру, нестачу медичних працівників та обмежені послуги. Складність відновлення основних послуг на тлі необхідності розмінування та через обмежену інфраструктуру означає, що навіть за умови зменшення інтенсивності бойових дій гуманітарні потреби в прифронтових районах залишатимуться.
Реагування в межах цього стратегічного пріоритету ґрунтується на аналізі потреб людей у сфері соціально-правового захисту, з урахуванням віку, гендерних особливостей та інвалідності. Під час реалізації усіх заходів гуманітарні працівники керуються принципом “не нашкодь”, щоб завдяки допомозі були мінімізовані ризики для гуманітарних працівників і мешканців, які залишаються в громадах, та не виникали неочікувані негативні наслідки для постраждалих людей. Це забезпечується завдяки зворотному зв’язку з громадами, який враховується під час розроблення та реалізації програм з урахуванням місцевих особливостей. Хоча домогосподарства в прифронтових районах загалом висловлюють схожі уподобання щодо типів допомоги, деякі віддають перевагу грошовій допомозі попри обмежений доступ до фінансових послуг і постачальників таких послуг, які не можуть дістатися до прифронтових територій. Наприклад, у межах 20 км від лінії фронту значно більший попит на тверде паливо (16 % порівняно із 7 % у зоні 21–50 км), що безпосередньо впливає на пріоритети зимової підтримки в цих районах. Так само дані про те, що домогосподарства поблизу лінії фронту, ймовірно, частіше отримували допомогу останнім часом, враховуються при прийнятті рішень щодо того, кому надавати підтримку і в якій послідовності.
Обсяг допомоги у межах стратегічного пріоритету та зв’язки з іншими пріоритетами
Відповідно до Стратегічного пріоритету 1 (СП1) передбачається надання життєво необхідної допомоги мирним жителям, які залишаються у межах до 50 км від лінії фронту та в районах, що межують із Російською Федерацією, де інтенсивність бойових дій, переміщення населення та порушення життєво важливих послуг є найбільш критичними. Такий географічний пріоритет обумовлений найбільшим рівнем гуманітарних потреб, спричинених активними бойовими діями та системним руйнуванням громадської інфраструктури та послуг. Пріоритетом для надання підтримки є 20-кілометрова зона від лінії фронту, де потреби є найгострішими та пов’язані із загрозою життю. Підтримка у зоні 20–50 км забезпечує операційну гнучкість для реагування на зміни лінії фронту та забезпечення спроможності надання допомоги мешканцям у найбільш небезпечних районах. Під час надання допомоги враховуватимуться додаткові критерії вразливості для надання допомоги домогосподарствам, які наражаються на найбільші ризики.
З операційної точки зору допомога у межах Стратегічного пріоритету 1 є основою сталого реагування та тісно пов’язана з іншими пріоритетами для забезпечення узгодженості підтримки. Стратегічний пріоритет 1 безпосередньо пов’язаний зі Стратегічним пріоритетом 2 у 20-кілометровій зоні, де заходи за Стратегічним пріоритетом 1 направлені на підтримку населення на місцях, а допомога у межах Стратегічного пріоритету 2 призначена для тих, хто залишає ці райони в пошуках безпеки. Водночас Стратегічний пріоритет 1 пов’язаний зі Стратегічним пріоритетом 4 у зоні 20–50 км, що враховує динаміку потреб мешканців прифронтових районів і переміщених осіб. У той час як реагування відповідно до Стратегічного пріоритету 3 пов’язано з наслідками обстрілів як у 50-кілометровій зоні, так і поза її межами, заходи Стратегічного пріоритету 1 спрямовані на постійні системні життєво важливі потреби, що виникають через поточні бойові дії у цій зоні. Таке чітке визначення напрямів, які водночас є взаємопов’язаними, забезпечує надання життєво необхідної допомоги згідно з гуманітарними принципами та поступову передачу функцій допомоги людям на різних етапах переміщення у межах гуманітарного реагування.
З огляду на динамічні умови на лінії фронту (включно із загостренням активних бойових дій на півночі, порівняно нестабільною лінією фронту на сході та ситуацією на півдні, де лінія фронту проходить уздовж річки Дніпро), забезпечення постійної присутності гуманітарних організацій є критично важливим для надання багатосекторальної допомоги там, де життєво важливі послуги зруйновані або суттєво обмежені. Допомога буде надаватися у першу чергу найбільш вразливим людям, включно з людьми похилого віку, людьми з інвалідністю, жінками та дівчинками, які наражаються на ризики, дітьми та тими, хто зазнав повторного переміщення в 20-кілометровій зоні від лінії фронту, для забезпечення життєво необхідної підтримки відповідно до гуманітарних принципів.
Стратегія реагування
У 2026 році 2,7 мільйона людей отримають гуманітарну допомогу в межах Стратегічного пріоритету 1 завдяки двом багатосекторальним пакетам реагування для задоволення потреб у 50-кілометровій прифронтовій зоні, які доповнюють один одного:
- Критична допомога у прифронтових районах для людей, які безпосередньо зазнають впливу бойових дій, згідно зі стратегічною ціллю ПГПР щодо надання життєво необхідної багатосекторальної допомоги у районах активних бойових дій та системного колапсу критичних послуг. Це включає надання життєво необхідних товарів (продуктів харчування, матеріалів для термінових ремонтів і непродовольчих товарів, засобів гігієни, води (зокрема шляхом підвозу води)), залучення мобільних команд для надання медичних послуг і підтримки у сфері соціально-правового захисту, у тому числі захисту дітей і реагування на ГЗН, надання екстреної травматологічної допомоги, послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, юридичну допомогу та розповсюдження інформації про критично важливі послуги, індивідуальний супровід. Там, де працюють торговельні заклади, розглядатиметься надання підтримки за допомогою грошових (та ваучерних) програм.
- Забезпечення безперервного доступу до основних послуг, збереження гідності постраждалих людей та запобігання подальшому погіршенню гуманітарних умов. Такі заходи включають підтримку в екстремальних погодних умовах, ремонти та підтримку критичної інфраструктури для забезпечення життєво важливих послуг, таких як медична допомога, водопостачання, освітні послуги та послуги соціально-правового захисту, а також транспортна підтримка для найбільш вразливих людей для отримання соціальних послуг.
Ці пакети відрізняються за метою, термінами та форматом надання допомоги. Вибір типів допомоги, включно з грошовою допомогою, допомогою у формі ваучерів, послугами або підтримкою в натуральній формі, ґрунтуватиметься на проведенні постійних оцінок функціонування торговельних закладів залежно від місцевих умов, безпекової ситуації, доступу до фінансових послуг та типів допомоги, яким надають перевагу отримувачі підтримки, щоб забезпечити її відповідність і безпечність.
Під час реалізації заходів вони будуть доповнювати та посилювати підтримку з боку уряду та наявні державні системи там, де вони функціонують, відповідно до загальнодержавних пріоритетів, щоб уникнути створення паралельних структур і водночас посилити механізми соціально-правового захисту на рівні громад. Гуманітарні організації спрямують зусилля на усунення критичних прогалин щодо наявних спроможностей та доступу додатково до державної підтримки, яка надається. Зокрема включно з наданням інтегрованих життєво необхідних послуг первинної медичної допомоги, послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, індивідуальним супроводом, а також проведенням гуманітарних ремонтів пошкоджених об’єктів, спільно з заходами за діючою програмою компенсацій. Ця підтримка залишатиметься необхідною, доки через активні бойові дії, обмеження доступу та правові бар’єри вразливі люди не матимуть повного доступ до життєво важливих послуг у прифронтовій зоні.
Визначення груп людей, кому планується допомога, та пріоритетів надання допомоги
У 2026 році першочергова допомога буде надаватися залежно від гостроти потреб у географічному районі та вразливості населення. Гуманітарну допомогу планується надати мешканцям у межах 50 км від лінії фронту, причому найбільший пріоритет надаватиметься найуразливішим мешканцям у зоні до 20 км (унаслідок інтенсивних бойових дій і повного припинення послуг).
Для визначення груп людей, яким планується допомога, буде застосовуватися багаторівнева методологія. Вважатиметься, що усі мешканці в зоні від 0 до 20 км від лінії фронту є вразливими і наражаються на ризики. Водночас для надання допомоги мешканцям у зоні до 50 км від лінії фронту будуть враховуватися критерії вразливості, включаючи вік, інвалідність, стать та статус переміщеної особи, щоб надати пріоритет найбільш вразливим групам.
Вразливі групи людей будуть визначені на основі поєднання географічної зони та критеріїв вразливості за результатами багатосекторальної оцінки потреб. Багатосекторальну допомогу у першу чергу отримуватимуть люди похилого віку та люди з інвалідністю, які часто не можуть евакуюватися, жінки та дівчинки, які наражаються на підвищені ризики гендерно зумовленого насильства, діти та підлітки, які зазнали травм (у тому числі психологічних) та перерви в навчанні, і внутрішньо переміщені особи, особливо ті, які були змушені неодноразово залишати місця проживання. Домогосподарства з дуже низьким соціально-економічним статусом та підвищеним ризиком застосування руйнівних механізмів виживання також потребуватимуть допомоги.