СП 4. Гострота потреб, потрібна і запланована (першочергова) допомога
“Ми все життя прожили в Бахмуті. Там виростили дітей, бачили, як підростають троє наших онуків, відзначали родинні свята. Але після того, як син загинув унаслідок обстрілу, ми більше не могли залишатися там: кожен куточок нагадував про втрату. Ми знайшли прихисток у місці тимчасового проживання в Дніпрі, і залишаємось тут. Залишалися навіть, коли минулої зими через блекаути ми були без світла й опалення, спали в кількох светрах, загортаючись у все, що мали. Ми вдячні за підтримку, завдяки якій ми змогли пережити ті найважчі моменти”. — розповідає літнє подружжя Валентини та Олександра з Донецької області, яке нині проживає у Дніпрі
Огляд потреб
У 2026 році близько 2,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб та вкрай вразливих груп людей, які не отримують допомогу в межах систем соціального захисту, потребуватимуть гуманітарної допомоги. Тривале переміщення поглиблює вразливість багатьох ВПО, які не можуть скористатися державними механізмами підтримки, знайти прийнятне житло чи забезпечити стабільний дохід для задоволення своїх особливих потреб після початкового потрясіння внаслідок переміщення. Через це їхнє становище погіршується, і зростають ризики повторного переміщення, передчасного повернення до небезпечних районів, застосування руйнівних механізмів подолання складнощів, подальшої шкоди та зростання психосоціального напруження, що впливає на їхні можливості використання прав. 41 % вимушених переселенців має особливі потреби, зокрема це люди похилого віку, люди з інвалідністю, люди з хронічними захворюваннями, домогосподарства з одним годувальником, діти та жінки в групі ризику, а також постраждалі від пов’язаного з війною насильства та порушень прав людини. Саме ці групи мають найменшу спроможність подолання труднощів і стикаються з найбільшими бар’єрами доступу до основних послуг та інтеграції в приймаючі громади.
Вразливість ще більша у мешканців місць тимчасового проживання та інших інституційних форм розміщення, де вони проживають в умовах, що не відповідають мінімальним стандартам: перенаселеність, відсутність приватності, нагальна потреба в ремонтах, недостатнє опалення та зимова підтримка, слабкі зв’язки з надавачами послуг і обмежений доступ до водопостачання та водовідведення. Це підкреслює потребу в більш відповідних житлових рішеннях у поєднанні з посиленням інтеграції у місцеві громади та доступу до послуг. 55 % МТП потребують модернізації для забезпечення доступності для людей з інвалідністю та людей похилого віку. Хоча МТП розглядаються як тимчасове житло для ВПО і не призначені для довготривалого проживання, до 82 % мешканців проживають у них понад два роки, що посилює вразливість і залежність від допомоги.
Осередки гострих багатосекторальних потреб спостерігаються і серед найбільш вразливих ВПО, які проживають не у МТП, зокрема потреб у сферах соціально-правового захисту, житла, продовольчої безпеки, засобів існування, охорони здоров’я та освіти. Незабезпеченість житлом є ключовим чинником ризику для 86 % ВПО, які орендують житло або проживають у МТП і стикаються зі значною нестабільністю умов проживання. Майже 60 % домогосподарств, які залишаються у МТП, зазначають фінансові обмеження основною перешкодою для переїзду. 80 % повідомляють, що не залишили б центр незалежно від допомоги, що, за даними профілювання ВПО, проведеного МОМ і Кластером координації та управлення об’єктами розміщення ВПО, свідчить про тривалий негативний вплив переміщення на безпеку, стабільність і добробут мешканців. Третина ВПО не може отримати компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло через відсутність документів або недостатню поінформованість про відповідні програми. Найбільш вразливі ВПО стикаються зі значними бар’єрами щодо отримання медичних послуг та освіти, зокрема через фінансові труднощі та брак інформації. Особливо це стосується людей з інвалідністю, людей із хронічними захворюваннями або у стані психологічного стресу, постраждалих від пов’язаного з війною насильства та порушень прав людини, а також постраждалих від гендерно зумовленого насильства, у яких обмежений доступ до інклюзивної первинної медичної допомоги, реабілітації та спеціалізованих послуг. Діти переживають емоційний стрес і зазнають втрат у навчанні: 77 % дітей шкільного віку зазнали негативного впливу переміщення, що потребує довгострокової психосоціальної підтримки та програм надолуження освітніх втрат.
Ризики у сфері захисту посилюються зі збільшенням тривалості переміщення. Багато вразливих ВПО потребують правової допомоги, індивідуального супроводу, доступу до інформації та перенаправлень для реалізації своїх прав, зокрема у сферах соціально-правового захисту, гендерно зумовленого насильства, захисту дітей, житлових, земельних і майнових прав, а також забезпечення безперервності навчання. Постраждалі від гендерно зумовленого насильства та діти в групі ризику часто не можуть отримати конфіденційний супровід, психосоціальну підтримку, медичну допомогу, безпечне житло та юридичні консультації, особливо в умовах МТП. Порушені соціальні зв’язки в громадах додатково послаблюють соціальну згуртованість і підсилюють потребу в інтеграції в громадах. Без підтримки засобами існування ці групи людей залишаються залежними від гуманітарної допомоги, що підвищує ризики експлуатації та руйнівних механізмів подолання труднощів. Люди похилого віку та люди з інвалідністю, які не мають соціальних і родинних мереж підтримки, стикаються зі значними перешкодами у доступі до соціального захисту, спеціалізованих послуг і гідного житла, що призводить до підвищеного ризику інституціоналізації.
Обсяг допомоги у межах стратегічного пріоритету та зв’язки з іншими пріоритетами
Заходи у межах цього Стратегічного пріоритету спрямовані на допомогу вимушеним переселенцям, які проживають за межами 20-кілометрової прифронтової зони та після отримання короткострокової допомоги одразу після переміщення продовжують стикатися з ризиками й бар’єрами доступу до основних послуг та інтеграції у приймаючих громадах. Реагування спрямоване на запобігання подальшому поглибленню їхньої вразливості, забезпечення безперервності основної допомоги, зменшення ризиків у сфері захисту (зокрема передчасного повернення до небезпечних районів, повторного переміщення або подальшої шкоди), а також на зменшення залежності від руйнівних механізмів подолання труднощів. Така допомога надаватиметься по всій країні, за винятком 20-кілометрової прифронтової зони, і буде спрямована на осередки гуманітарних потреб ВПО в приймаючих громадах у центральних, західних та інших порівняно безпечніших регіонах. У цих громадах ВПО можуть отримувати державні послуги, що сприятиме зменшенню їхньої довгострокової залежності від гуманітарної допомоги та інтеграції в місцях переміщення. Підтримка у межах цього Стратегічного пріоритету також спрямована на вкрай вразливих сільських мешканців, зокрема дрібних аграріїв уздовж всієї лінії фронту (0–50 км).
Підтримка надаватиметься у першу чергу ВПО в умовах тривалого переміщення (понад шість місяців), які й надалі мають критичні незадоволені потреби та не отримують достатню державну допомогу. До цієї групи належать люди похилого віку, люди з інвалідністю, домогосподарства з одним годувальником, діти та інші люди з підвищеними ризиками у сфері захисту, зокрема ризиками гендерно зумовленого насильства, пов’язаного з війною насильства та порушень прав людини. Для цих груп людей унаслідок тривалого переміщення все ще обмежено можливість реалізації прав, отримання послуг і забезпечення безпеки.
Допомога згідно з цим Стратегічним пріоритетом за своєю суттю та цілями чітко відрізняється від заходів Стратегічного пріоритету 3 (реагування після обстрілів) та Стратегічного пріоритету 1 (реагування у прифронтових районах). Водночас така допомога доповнює заходи згідно зі Стратегічним пріоритетом 2 (евакуації), забезпечуючи безперервність підтримки найбільш вразливих ВПО, які після початкової фази переміщення (перші 6 місяців) і надалі стикаються з ризиками у сфері захисту або потребують спеціалізованих послуг соціально-правового захисту.
Стратегія реагування
У рамках Стратегічного пріоритету 4 у 2026 році 1,1 мільйона найбільш вразливих внутрішньо переміщених осіб отримають гуманітарну допомогу та послуги. Багатосекторальна підтримка у межах цього пріоритету буде спрямована на подолання комплексних ризиків і вразливостей, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи, що залишаються у невідповідних умовах через тривале переміщення. Для забезпечення центральної ролі питань соціально-правового захисту та Стратегічних цілей ПГПР, заходи передбачатимуть надання життєво необхідної допомоги, з урахуванням питань соціально-правового захисту, забезпечення безперервності допомоги найбільш вразливим людям, зменшення бар’єрів у доступі до основних послуг, зменшення ризиків у сфері захисту та руйнівних механізмів подолання труднощів, таких як передчасне повернення до небезпечних районів або повторне переміщення, а також подолання наслідків незадоволених і накопичених критичних потреб груп людей, які наражаються на значні ризики.
Допомога надаватиметься як інтегрований пакет, що враховує взаємопов’язані потреби та доповнює державні послуги, особливо там, де вразливі вимушені переселенці стикаються з бар’єрами доступу до державних послуг. Пакет допомоги спрямований на розв’язання найгостріших проблем у сфері захисту, включно з пов’язаним із війною насильством та порушенням прав, завдяки наданню соціальної підтримки, такої як індивідуальний супровід, психосоціальна підтримка, надання інформації про права, доступ до послуг, безперервність навчання, правова допомога щодо оформлення документів реєстрації цивільного стану та розв’язання питань у сфері житла, землі та майна. Гуманітарні партнери посилять і оптимізують шляхи перенаправлення для отримання допомоги для випадків, пов’язаних зі значними ризиками у сфері захисту, гендерно зумовленим насильством (ГЗН), захистом дітей та порушенням навчання, а також вдосконалять механізми у громадах для розширення мереж безпеки, сприяння соціальній згуртованості та інтеграції з місцевими структурами та державними послугами. Спеціалізовані послуги для постраждалих від ГЗН включатимуть конфіденційний індивідуальний супровід, психосоціальну підтримку, термінову допомогу з проживанням, правові консультації та планування безпеки. Крім того будуть створюватися безпечні простори для жінок і дівчинок та розбудуватися спроможностей організацій, які не працюють у сфері ГЗН, щодо безпечного перенаправлення людей для отримання допомоги. Діти, які наражаються на ризики, отримають сприятливу психічну, медичну та психосоціальну підтримку, послуги індивідуального супроводу та інші спеціалізовані послуги, такі як підтримка дітей без супроводу або дітей, які наражаються на ризики, шляхом забезпечення альтернативного сімейного догляду чи пошуку і возз’єднання сімей. Для дітей також буде організоване навчання для надолуження прогалин у навчанні для зменшення освітніх втрат і переривань у навчанні, спричинених переміщенням.
Для забезпечення гідних умов проживання підтримка у сфері житла та непродовольчих товарів, а також водопостачання, санітарії та гігієни (ВСГ) буде спрямована на усунення неналежних умов у місцях тимчасового проживання і приватному житлі. Заходи включатимуть надання необхідних предметів домашнього вжитку, підтримку взимку, утеплення, дрібні ремонти, покращення доступності, допомогу з орендою та орієнтовану на людей допомогу соціальним установам. Додатково завдяки індивідуальному супроводу та інформаційним послугам вразливі вимушені переселенці отримають державні медичні послуги, засоби до існування та можливості для пошуку більш сталого житла не у МТП, які призначені як тимчасове житло для переміщених осіб і не розраховані на тривале перебування. Вимушені переселенці, які мають право на державні виплати, але не можуть їх отримати, отримають цільову грошову допомогу для усунення таких прогалин.
У прифронтових сільських районах дрібні аграрії, які залишаються в зоні 0–50 км від лінії фронту, які належать до вразливих груп людей, що можуть залишитися без підтримки у межах системи соціального захисту, отримають термінову короткострокову підтримку для виробництва продуктів харчування, щоб забезпечити споживання домогосподарств, зменшити економічну вразливість і запобігти застосуванню домогосподарствами негативних механізмів подолання труднощів, а також для забезпечення базових умов проживання. Крім того, партнери виступатимуть за їх включення до державних програм соцзахисту завдяки стратегічним партнерствам.
Підтримка буде спрямована на надання послуг у поєднанні з грошовою допомогою та допомогою у натуральній формі. Вона доповнюватиме та інтегруватиметься з державними системами, щоб запобігти поглибленню ризиків і вразливостей у випадках перевантаження державних спроможностей, особливо у сфері соціально-правових послуг та обслуговуванні МТП. Гуманітарні заходи будуть розраховані на певний час із поступовим зменшенням залежності від гуманітарної допомоги завдяки локалізації функцій підтримки, розбудові спроможностей, орієнтованих на послуги, для підтримки якісних програм і посилення підзвітності перед постраждалими людьми.
Визначення груп людей, кому планується допомога, та пріоритетів надання допомоги
Для визначення найбільш вразливих внутрішньо переміщених осіб, яким має бути надана першочергова підтримка в межах Стратегічного пріоритету 4, застосовувалися показники вразливості, сформовані на основі Огляду з питань захисту УВКБ ООН (UNHCR’s Protection Survey) та Матриці відстеження переміщення МОМ (IOM Displacement Tracking Matrix). Ці показники враховують географічні зони, порушення послуг (житло, доступ до основних товарів і послуг, залежність від кризових механізмів подолання труднощів), а також фактори, пов’язані з правами людини, зокрема відсутність послуг у сфері психічного здоров’я та правового консультування; наявність особливих потреб (інвалідність, хронічні захворювання, домогосподарства з одним годувальником, діти з підвищеними ризиками, вагітні та жінки, які годують грудьми); роз’єднання сімей; труднощі з доступом до освіти; погіршення економічних можливостей; а також відсутність соціальної допомоги.
Під час реалізації заходів допомоги керуватимуться орієнтованим на людей підходом до пріоритезації. Він передбачає урахування потреб у сфері соціально-правового захисту та даних оцінок на рівні домогосподарств і окремих людей, із пріоритетом для ВПО та вразливих сільських мешканців з підвищеними ризиками, зокрема літніх людей, людей з інвалідністю, домогосподарств з одним годувальником, дітей і жінок у групі ризику, постраждалих від порушень у сфері захисту, людей, які проживають у неналежних житлових умовах, а також людей, не можуть скористатися державними системами підтримки без додаткової допомоги. Своєчасне виявлення людей, які мають численні фактори ризику та чинники вразливості і потребують багатосекторального реагування, забезпечуватиметься завдяки моніторингу у сфері захисту та підходам, заснованим на взаємодії з громадами.
СП4: Розподіл людей, які потребують і яким планується надати допомогу/першочергово, та фінансові потреби за кластерами
References
- Для приватних приміщень мінімальне закриття теплового контуру.